Сиджу і перекладаю тупі американські програми, які ретранслюватимуться в ефірі українського емтіві. Кому вони потрібні? "Ой, мені шістнадцять. У мене буде афігенна вечірка. Солодкі шістнадцять! До мене завітає Емінем, правда, мам?" Ну як може пересічна українська дитинка дивитися на цю жирну американську мимру, якій тільки 16 років, а їй вже купляють машину? А ще тут є повчаннячка. Ну ось одне- якщо тобі сподобалось, як тебе поцілував твій потенційний бойфренд, значить у вас буде шалене кохання.. погано тим, хто погано цілується.. Виходить, так? 
Словом, після цих переслуханих шоу я боюсь знову прийти на пару до нашої огайської ляльки:(

ось ми тепер усі в жж. бо ми слухняні - сказали всім обзавестися цим ділом і всі раз - оживили свої журнали. завтра дадуть нам завдання усім дружно прокоментувати одне одного. Потім ми будемо коментувати всі дружно пости Паніна, наприклад. можна сповідатися йому в ЖЖ замість того, щоб ходити по п'ятницях на пари. Зразу наперед пояснювальні записки в ЖЖ писати...